Із 6 по 8 грудня у Дніпропетровську проходив юнацький чемпіонат України з фігурного катання. Представники спортивних шкіл Києва, Одеси, Харкова та Дніпропетровська змагалися у парному та одиночному катанні. Цей турнір є першим відбірним етапом на перші зимові Олімпійські ігри 2012 року серед молоді. Але чомусь атмосфери свята на змаганнях створити не вдалося. Для того є причини.
   П’яті зимові юнацькі ігри проходили у безрадісній атмосфері. Окрім юних спортсменів і суддів та слабкої групи підтримки із кількох батьків у залі «Льодового» нікого не було. Головний суддя змагань Юрій Балков каже, що зараз ставлення до спорту, зокрема до фігурного катання, з боку держави неоднозначне. Начебто виділяються кошти на розвиток, у чиновників багато планів та рожевих мрій, але до діла так і не доходить. Майбутні зірки українського катання зараз «поза грою».
    Юрій Балков, голова суддівської колегії України, суддя Олімпійських ігор: «На сегодняшний день пока не построена ни одна ледовая база не только в Харькове и Днепропетровске, а вообще на Украине. Строились хоккейные коробки по программе к столетию хоккея, но, к сожалению, я не вижу возможности, чтобы там еще развивать фигурное катание. Такие же проблемы во всех городах. В Днепропетровске за много лет не построено ничего. Это единственная прекрасная база, которую мы используем для таких соревнований, но, в общем-то, она уже не ремонтировалась много лет – она просто дышит на ладан, как говорится. Точно такое же можем сказать и о харьковской базе, и о той же олимпийской базе «Льдинка», которая сейчас будет снесена, и где будет тренироваться сборная, нам неизвестно».
   Про серйозні здобутки українських фігуристів зараз мало чути. Тренери кажуть, що деякий час використовувалась спортивна база Радянського Союзу – тепер цей ресурс вже вичерпано. Потрібні кардинальні зміни. І, перш ніж запитувати про результати, треба створити належні умови.
   Олена Чучкалова, заступник директора ДЮСШ олімпійського резерву з фігурного катання СК «Метеор»: «Наши тренеры достаточно профессиональны, и наши дети продолжают хотеть достигать высот в спорте. Но, скажем так, хотелось бы большего внимания со стороны государства – даже местных, региональных управленческих властей, потому что на местах все что-то выскребают по сусекам».
    Юрій Балков, голова суддівської колегії України, суддя Олімпійських ігор: «На этих соревнованиях государство полностью оплачивает расходы судей и проживание спортсменов. Но, на сегодняшний день, деньги не выделены. Мы их не получили, поэтому каждый платит свои деньги. И дай Бог, чтоб через полгода они нам вернулись. Такие же соревнования были в декабре прошлого года, и деньги люди получили в июне следующего года».
   Поступово фігурне катання перетворюється на спорт не для всіх. Спеціальні спортивні ковзани, бажано канадського виробництва, коштують від 3 до 8 тисяч гривень. Спортсменам їх вистачає тільки на два сезони тренувань. Костюм для виступів – ще 2 тисячі гривень. Лід обходиться у 400 гривень на місяць, не рахуючи занять з хореографії та проживання у готелі під час зборів.
   Олександр Пшеничников, заступник начальника управління у справах фізкультури та спорту облдержадміністрації: «Сегодня за счет бюджета обеспечение участия в соревнованиях, наверное, невозможно, потому что виды спорта развиваются очень быстро, и их количество увеличивается. И сегодня привлекаются средства родителей и спонсоров».
   Та попри всі перешкоди бажання виходити на лід і досягати гарних результатів у фігуристів є. 15-літня Настя Ялова – вже кандидат у майстри спорту. Майже 10 років підкорює кригу і не з чуток знає про спортивні складності. Але байдужість чиновників, відсутність грошей у держави тільки загартовують її характер.
   Анастасія Ялова, фігуристка, кандидат у майстри спорту: «Я себе говорю: спокойствие, идти и делать все, что нужно. Идти и делать – все, больше, в принципе, от меня ничего не требуется. Идти и делать, и выезжать. Есть волнение, есть ответственность. Я думаю, чтоб не подвести окружающих, тренера, маму с папой, которые вложили в это деньги, и тренера, который вложил в меня все, что на данный момент вложил».
   На досягнутому дівчина зупинятися не збирається – вона має ще й амбітні плани. Серед її заповітних мрій – велика перемога.
   Анастасія Ялова, фігуристка, кандидат у майстри спорту: «Я добиваюсь, иду к олимпийской медали, я хочу этого».
   П’яті юнацькі ігри з фігурного катання тривали в обласному центрі протягом трьох днів. На жаль, дніпропетровські спортсмени показали не дуже добрі результати. Призові місця здобули представники київської та харківської спортивних шкіл. Але переможці так і не змогли отримати символічні нагороди, бо у держави, як завжди, не вистачило коштів.
   Юрій Балков, голова суддівської колегії України, суддя Олімпійських ігор: «Хочу отметить, что эти спортсмены, которые заняли призовые места, были награждены дипломами Министерства по делам семьи, молодежи и спорта. Но, к сожалению, не были подготовлены ни кубки, ни медали. Мне кажется, что все-таки детям кубки – это основная память их побед, даже на украинских соревнованиях».

Тетяна Заєць