Чорнобильська трагедія вже давно перетворилася на індустрію розваг. Заробляють усі, хто тільки може: автори книг, дизайнери відеоігор, туристичні агенції. Останніми прокинулися чиновники – недавно міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога розповів, що зону відчуження перетворять на трасу для екстремального туризму. Трагедія дає гроші, але куди вони йдуть, і чи є від цього якась користь для тих, хто свого часу рятував українців від чорнобильського лиха?
   Колись величезна аварія – нині – сюжет для комп’ютерних ігор та фантастичних романів. «Сталкер» зараз – суперпопулярний, а його розробники заробили чимало грошей. Але прибутки зона відчуження дає не тільки творцям фільмів та книжок. Дніпропетровець Сергій у якості туриста був у Прип’яті уже двічі. Бажання відвідати зону у хлопця виникло ще в дитинстві після перегляду кінострічки «Сталкер». Реалізувати мрію він зміг 2 роки тому, коли дізнався про ексклюзивні пропозиції від туристичних фірм. Хлопець говорить: ще недавно екскурсії тільки набували популярності, тому бажаючих було не так вже й багато. А нині, аби стати екстрим-туристом, потрібно подавати заявки за кілька тижнів. Не лякає молодь і вартість подорожі.
   Сергій, житель Дніпропетровська: «Стоимость – это порядка 70 долларов, если набирается группа 13 человек. Чем меньше людей, тем больше стоимость. Там очень много молодых людей – средний возраст – от 25 до 35 лет. Сейчас очень много россиян туда ездит. Это связано с тем, что сейчас очень много людей хочет вернуться в застывший 1986 год. Такие сюрреалистические картины возникают, когда заходишь в какую-то заброшенную комнату, а в ней растет два дерева. Эта квартира на четвертом этаже, и, казалось бы, откуда… И она вся зеленая…»
   Популярність такого туризму щороку зростає. За законом вхід у зону заборонений, але це нікого не лякає. Зважаючи на те, що вартість поїздки – від 70 до 500 доларів, нескладно підрахувати, які прибутки отримують організації, що пропонують тури. Тепер за такий бізнес візьметься держава – запевнив журналістів міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога.
    Віктор Балога, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: «Ми повинні відкривати двері, робити правильну організацію. І 21 грудня цього року відповідні служби, міністерства на доручення міністру проведуть прес-конференцію, де оголосять про ту роботу, яку ми зробили, для того щоб із січня зробити ці відвідування систематичними та системними».
    Закордонний досвід показує: заробляти гроші на екскурсіях до місць трагедій можна. Наприклад, до Хіросими та Нагасакі щороку прибувають сотні тисяч туристів з усього світу. Але частина прибутків від подібної діяльності відраховується на користь постраждалих від трагедій. Чорнобиль теж дуже цікавий для іноземців своєю історією.
   Ігор Турчин, голова міської спілки "Союз Чорнобиль України", депутат міськради: «Если государство сочтет нужным, а разрешительная система разрешит это сделать, то я считаю, что если там будут зарабатывать деньги, то они должны идти на ликвидаторов – на их медицинское обслуживание. Потому что, к великому сожалению, сейчас время пик: очень много ребят делают операции. Операции очень дорогие – от 10 тысяч и выше. Поэтому я считаю, что только должны идти на помощь ликвидаторам».
    Ліквідатори аварії кажуть: не треба перетворювати на забавку таку трагічну сторінку української історії. Навіть туризм у зону відчуження можна зробити таким, що буде давати користь.
   Володимир Голубенко, голова Красногвардійської організації «Союз Чорнобиль України»: «Прежде всего, чтобы этот туризм был направлен не только на развлечения, и не было это пиром на костях. Чтобы этот туризм был направлен на то, чтобы показать этим туристам, к чему может привести неосторожное обращение с атомом, даже и мирным. И вот на это хотелось бы, чтобы турагентства и делали упор при составлении своих туристических программ».
    У рідній Прип’яті чорнобилець Віталій Коханчик не був уже понад 20 років. З колишнього життя не лишилося нічого. Замість родинних фотоальбомів та сімейних реліквій у пенсіонера є тільки виписки про численні хвороби та рахунки за ліки, які чорнобилець змушений приймати щодня.
   Віталій Коханчик, чорнобилець: «Я принимаю ежедневно по 12 таблеток в сутки, которые мне жизненно необходимы. Как я могу, получая 900 грн. пенсии, потратить 700 грн. на лекарства? А за что мне кушать? На что мне жить? Что касается игр, экскурсий и международных фондов, которые делают деньги на трагедии Чернобыля, нам от этого ни горячо, ни холодно. Я до сих пор и мои инвалиды, представителем которых я являюсь, – мы ни копейки оттуда не имеем».
    Віталій Коханчик каже: у той час, як одні отримують надприбутки від гри та екскурсій у зону відчуження, самі чорнобильці вимушені виживати. Чоловік сподівається: коли держава візьме цю індустрію під контроль, кошти будуть спрямовані не в чиїсь бездонні кишені, а на допомогу постраждалим.

Тимур Хаджинов