190 протоколів проти батьків, які злісно ухиляються від своїх обов‘язків, склала обласна кримінальна міліція у справах дітей. І це тільки за святкові тижні. Тоді чому дивуватися, що дітлахи бродяжать, грабують, палять і п’ють. Сучасні підлітки – самотні, стверджує педагог і творчий наставник Марлен Матус. І самотність та – головна біда суспільства.
   Випадок цинічний, тим і страшний. У різдвяні свята обікрали церкву. І це зробив підліток. Поцупив з ікони Божої Матері принесені їй дари.
   Отець Анатолій, настоятель храму: «Она открывается… Нет, это нетрудно, но теперь будет тяжелее. Вот после этого случая».
   Неповнолітнього схопили у той самий час, коли він сунув ювелірні прикраси у кишеню. Одна з каблучок, кажуть, упала і задзвеніла на підлозі. Зловмисника, який хотів тікати з церкви, служителі не випустили і викликали міліцію.
   Отець Анатолій, настоятель храму: «Поскольку сама Божья Матерь позволила сдержать этого человека… У него это не единственный случай, то я положился на волю Божью и отдал все-таки в руки закона, потому что если человек уже дошел до такой степени действительно цинизма и кощунства, то нужно все средства опробовать, чтобы все-таки спаслась душа, в первую очередь. Ведь мы заботимся, в первую очередь, не только о теле, а и о душе человека».
    Душею чотирнадцятилітнього хлопця, який виріс у соціально хворій родині, вкотре буде опікуватися міліція. Там все за протоколом: украв – затримали – у тюрму. Йому загрожує до 5 років позбавлення волі. Підліток, що скоїв злочин, безумовно, буде покараний за законом, але яке то відношення має до душі?
    Марлен Матус, художній керівник студії «Веснянка»: «Когда-то я обратился к богатому человеку, чтобы он нам помог. Он ответил: я не настолько богат, чтобы помогать воспитанию детей. Я ему ответил: я Вам обещаю, что если все так будут относиться, то через 10 лет Вас и танк не спасет – вся эта масса выйдет на улицу. Ее надо воспитывать».
     Марлен Матус вчить дітей знімати кіно. Анімаційна студія «Веснянка» (їй вже 37 років), на жаль, не на матеріальному злеті, та аж ніяк не в духовному занепаді. Тут так само вміють думати і про вічне, і про світле.
    Марлен Матус, художній керівник студії «Веснянка»: «Воспитание – это не сосуд, который надо наполнить, это факел, который надо зажечь».
   Запалити будь-чим, головне – знайти ту іскру. Кожен педагог, що є справжнім, повторює: бездарних дітей не буває, є бездарні, сліпі і байдужі дорослі. «Веснянка» – це розвиток творчості і навчання мислення. У 12 років Поліна – автор сценарію анімаційного фільму на зовсім недитячу тему. Вона переосмислює пісню Висоцького.
    Поліна, вихованка студії «Веснянка»: «Там в песне говорится, что мужчины ушли на войну, а женщины остались одни, и плохо им без мужчин. И об этом снимается фильм. И вернули мужчин...»
    Світлана Кольцова, вихователька студії «Веснянка»: «Сейчас феминистские наклонности, и дети растут не в полных семьях. Это последствия всего этого. Это не детская тема, конечно же, но потребительское отношение не должно быть ни к кому: ни к мужчинам, ни к женщинам».
      Які б теми не були, усе це – від задуму до живої картинки на екрані – дитяче захоплення, що поглинає вільний час і всі їхні думки.
    Марлен Матус, художній керівник студії «Веснянка»: «Когда к ребенку подходят не так, что он тебе что-то должен, а как к человеку – не выше, не ниже, чем он, тогда он будет твой, и ты всегда найдешь подход к его сердцу. А когда ему: я тебя накормил, я тебя напоил… Но для детей этого мало».
    У чому можна звинувачувати дітей, якщо вони – копія того, що відбувається у світі дорослих. Чого від них можна чекати, якщо єдина мета, яка є в їхніх батьків, – збагачення або виживання.
   Ірина Качинська, начальник обласної кримінальної міліції у справах неповнолітніх: «Батьки не виховують в достатній кількості, не приділяють уваги в тій кількості своїм дітям, не зігрівають їх серця, і тому діти предоставлені самі собі, і тому вони вступають в конфлікт з законом».
    Якщо батькам байдуже, то де взяти вчителів та наставників на всі незміцнілі і пусті душі? Хто їх має лікувати?
   Отець Анатолій, настоятель храму: «Я бы еще хотел сказать о том, что, в первую очередь, именно мы, взрослые, должны все-таки контролировать своих детей».
  Так хто? Чи кожен із нас? Чи усім байдуже, що світ перетвориться на суспільство монстрів? Чи він вже такий?..

 Наталя Світлова