Рівень виробничого травматизму на підприємствах Дніпропетровщини залишається високим – звітує територіальне управління Держгірпромнагляду. За 9 місяців 649 нещасних випадків та 47 смертей. Лідери сумної статистики – підприємства металургійної та машинобудівної галузей – споконвічно об‘єкти високого ступеня ризику. А загалом на Дніпропетровщині у шкідливих та небезпечних умовах працюють 240 тисяч робітників.
    Нещасних випадків на виробництві трапляється більше, ніж про них розповідає статистика. Наприклад, про постраждалу Ольгу Петрову ніхто б і не дізнався. На залізниці, де вона працювала, падіння з риштування, тобто з висоти двох з половиною метрів, як травму, тим більше виробничу, взагалі визнавати не збирались. Діло було влітку, та постраждала досі не оговталася. Тепер пересувається лише за допомогою милиць – навряд колись буде по-іншому, бо ушкодила хребет. Лікарняний їй сплатили, але за одноразову доброту попросили відплатити довічним мовчанням.
    Ольга Петрова, постраждала: «Меня ж перед этим уговаривали: скажи, что тебе якобы плохо, я виновата во всем. А почему я виновата, если леса не были ограждены со всех сторон. Они пишут в своём акте, что был пояс страховочный. Пояса не было. Пишут, что полы были ровными. Такого не было».
   Від таких вчинків роботодавців насправді залежить решта життя постраждалих. Оплачувати лікарняний і можливу інвалідність їм має соціальний фонд страхування від нещасних випадків. І підставою для цього є складений на підприємстві той самий акт за формою н-1.
  Анатолій Кожушко, начальник територіального управління Держгірпромнагляду в області: «Я не можу зрозуміти тих керівників, які допускають покриття нещасних випадків від розслідування. Звертаюся до людей з проханням не йти на уговори посадових осіб покривати нещасні випадки. Потрібно їх розслідувати. Тому що кожний нерозслідуваний випадок – це шлях до наступного нещасного випадку».
   Найбільше грішать, приховуючи нещасні випадки, приватні підприємства. Там і контроль з охорони праці, якщо він є, то несуворий. А головна складність – робітники часто непрацевлаштовані. Відповідно, за них не сплачують ані податків, ані страхових внесків.
   Юрій Чернов, заступник голови обласного об‘єднання профспілок: «Всё хорошо, пока не происходит несчастный случай. Каждый работающий должен понимать: если он – незастрахованное лицо, если с ним происходит несчастный случай, он не получает компенсаций, гарантированных законодательно».
   На великих підприємствах компенсацію зазвичай гарантують. Але варіантів вскочити у халепу і навіть розпрощатися із життям значно більше. Найнебезпечнішими, за сумною статистикою, є підприємства машинобудування (5 смертей з початку року) та металургії (загинули 3 людини). Такі випадки розслідуються неодмінно.
   Вікторія Федоріщева, інспектор відділу з розслідування нещасних випадків на виробництві ТУ Держгірпромнагляду в області: «Каждое расследование – это небольшой бой. Нам было очень сложно расследовать, потому что там было круговое молчание».
    Вікторія Федоріщева, інспектор з відділу розслідувань, не показує фото з місць подій навмисно. У сутичках із залізом зазвичай перемагає залізо. На цей раз – барабан конвеєра. Самі стрічки механізму рухаються зі швидкістю більше метра за секунду. За останні півроку – дві смерті на різних підприємствах, але однакові по суті.
    Вікторія Федоріщева, інспектор відділу з розслідування нещасних випадків на виробництві ТУ Держгірпромнагляду в області: «В обоих случаях молодые люди: девушке 26 лет и молодой мужчина 34 года. Они скончались на месте. Мужчина получил травматическую ампутацию руки. А девушка была буквально намотана на вал барабана. Её тело было потом с трудом извлечено».
    Причини цих нещасть, здебільшого, збігаються: недотримання правил безпеки, відсутність належної огорожі та відмова зупинити механізм, поки там працюють люди. До того ж спеціалісти стверджують: саме обладнання вже не витримує критики з боку безпеки. Його, як правило, не міняли від початку заснування виробництва.
    Юрій Чернов, заступник голови обласного об‘єднання профспілок: «Законом у нас установлено, что безопасные условия труда должен создать работодатель. Сейчас, по данным статистики, фонды производственные и вообще фонды изношены на 70 %. Вы много слышите, чтобы модернизировали оборудование, ввели (мы говорим о более травмоопасных отраслях) новую автоматическую линию? Нет, идет старыми категориями – эксплуатация, выжимание из фондов, выжимание из работников».
    Система вижимання людського поту прижилася в Україні більше, ніж культура виробництва. Працівники легковажніше ставляться до свого життя, і роботодавці туди ж. За результатами повторного розслідування за це, зрештою, розплачуватимуться відповідальні за охорону праці на залізниці.
    Оксана Богоявленська, інспектор відділу з розслідування нещасних випадків ТУ Держгірпромнагляду в області: «Сделаны выводы такие, что некачественно было проведено расследование комиссии предприятия, и лица, которые нарушили порядок расследования, с нашей стороны будут привлечены к административному взысканию».
   У результаті повторного розслідування було доведено, що працівниця Петрова зазнала все ж таки виробничої травми. А причиною нещасного випадку стало безвідповідальне ставлення до організації безпеки. Усі ці факти залізниця згодом визнала.

 Наталя Світлова