Хто відповість за провали ґрунту, зсуви і навіть землетруси? Ці побічні явища видобутку корисних копалин у науковому світі звуться постмайнінгом. Вони вкрай небезпечні. Аби подолати постмайнінг, країни, де розвинута гірнича справа, створюють спеціальні цільові програми і фонди. Чи зверне держава увагу на проблеми Кривбасу?
   Улітку 2010 року вся область здригнулась від двох техногенних аварій, які сталися у Кривому Розі. На шахті «Орджонікідзе» під час запланованого вибуху гухнуло так, що трохи не знесло сусіднє селище. Просіло сім мільйонів кубометрів ґрунту на загальній території 16 гектарів.
   Дмитро Очкур, начальник Криворізького теруправління Держгірпромнагляду: «При разработке залежей шахты «Орджоникидзе» были образованы пустоты в объеме около 7 млн. куб. метров. И 13 июня после массового взрыва 65 тонн взрывчатки произошло проседание на площади больше 16 га».
    Саме через велику кількість пустот у надрах та відхід від технології видобутку і сталася ця масштабна аварія. Винними визнали і посадовців шахти, і науковців. Єдине, що тоді врятувало від численних жертв, – у забої нікого не було, а зазвичай у зміну працюють близько 300 робітників. Зараз тут колючий дріт і попереджувальні знаки. Єдині незвані гості – безстрашні шукачі металу, для них небезпечна прірва – Клондайк.
    Володимир Пергудов, директор інституту «Кривбаспроект»: «Самую большую опасность, по нашему мнению, представляют те выработки, которые образовались на месте существования уже закрытых шахт: шахта ГПУ возле центрального рынка и выработки бывшей шахты «Коммунар» (это тоже недалеко от центрального рынка), пр. Мира».
    На місці однієї з таких копалень сталася друга аварія. У центральному районі біля торговельного центру вранці оголилися надра землі. Воронка завширшки 16 метрів і завглибшки більше десяти з’явилася на місці колишньої шахти, закритої ще у 1970-х. Видобуток руди у Кривому Розі ведуть уже друге століття. За цей час законсервували десятки шахт, а ось відомості про їхню підкопну діяльність загублені, і це найбільший головний біль.
   Олександр Хохотва, голова Державного комітету України з промислової безпеки та охорони праці: «Сначала нужно сделать карту пустот, а многие документы утеряны. Нужно ежесекундно отслеживать ту ситуацию, которая происходит. Последнее время здесь техногенная угроза людям, проживающим в Кривом Роге».
    Усі гірничодобувні країни проводять моніторинг стану надр – каже проректор гірничого університету Олександр Шашенко. У Криворіжжі такі дослідження вкрай необхідні, адже саме місто розташоване у зоні тектонічного розлому. Постійні втручання у земну кору відгукуються техногенними землетрусами.
   Олександр Шашенко, проректор Національного гірничого університету: «Силой под 4 балла регистрируются серьезными станциями, расположенными в Европе. Такое землетрясение было зарегистрировано 2 года назад в Кривом Роге. Это серьезный посыл из недр, который заставляет задуматься, а что же там происходит внизу?!»
    Володимир Пергудов, директор інституту «Кривбаспроект»: «Пока гром не грянет, ничего не произойдет. Те события, которые произошли, получили широкий резонанс, и это стало причиной того, что появилась государственная программа».
     Цільова програма розрахована на 5 років. Лише перший науковий етап її буде коштувати близько дев’яноста мільйонів. Спеціалісти повинні відшукати пустоти у ґрунті під Кривим Рогом, яких, за найскромнішими підрахунками, десятки мільйонів кубометрів, і далі вирішити, що з ними робити. А головне – визначити балансоутримувачів колишніх копалень. Бо їхати люблять, а возити санки нікому.
   Олександр Шашенко, проректор Національного гірничого університету: «Проблема Кривого Рога – это проблема номер один. Угольные, рудные, городские власти – там же масса заводов, они получают прибыль и должны часть ее направить на научные исследования, связанные с собственной безопасностью».
    Отримуючи мільйонні надприбутки, власники шахт мають ліквідувати загрозу, спричинену своїм бізнесом. Проблеми пустот – постмайнінг, каже Олександр Шашенко, вирішуються у цивілізованих країнах за рахунок підприємців. Це здорожує видобуток, утім, ліквідує негативний вплив на оточуючих. У нас – навпаки.
    Зона відчуження у селі Вербки біля Павлограда з’явилася не внаслідок радіаційної загрози, а через роботу шахт. Переселяти звідси людей почали у дев’яностих, коли під їхніми будинками став просідати ґрунт. 160 родин із старих Вербок переселили у спеціально побудовані Нові Вербки. Ці будинки опинилися у зоні проходки шахти Благодатної, їхнім власникам компенсували збитки. Лідії Васильченко та ще 20 таким же постраждалим ні житла, ні компенсації не вистачило. Спочатку їхні домівки були у зоні – потім за загадкових обставин з неї вийшли.
    Микола Іванцов, мешканець села Вербки: «Когда оно начало рушиться, мы ездили на Благодатную шахту. Нам показали план, куда мы входим. До 96 года были в зоне влияния, а сейчас не в зоне. А сейчас лопается!.. Я сначала отмечал, спички ставил… Начиналось все с одной спички – сейчас рука влазит».
Лідія Васильченко, мешканка села Вербки: «Сыпались и стены – в хате разлазились. Двери не открывались – подрезали, доподрезались, наверное, полметра. Трясло – в хате нельзя было находиться, и цокало внизу – то комбайн, видать, долбал. Очень много угля – черное золото под нами. И они сказали: нам уголь дороже, чем хаты».
    Житла для сімдесятилітньої старенької так і не знайшлося – уже 7 років живе у приймах племінниці. Іноді приходить до своєї понівеченої хати, пригадує щасливі дні і плаче. Єдине, на що сподіваються жителі, що держава, яка звернула увагу на проблеми Криворіжжя, подбає і про їхні біди. Адже численні комісії від зацікавлених осіб встановили: валяться хати через неправильну побудову. Тим часом люди будь-якої миті можуть стати бомжами.
    Олександр Шашенко, проректор Національного гірничого університету: «Это опять же проблема постмайнинга – последствия горных работ. В мире поднимается остро, касается и Украины, но не получила пока должного государственного регулирования».
     Тож цільова програма з розв’язання проблем Криворізького басейну – це лише перший крок. Як свідчить практика, питання на Дніпропетровщині куди глобальніші. Коли почнеться хоча б моніторинг копалень, стане зрозумілим тоді, коли знайдуть нових відповідальних за програму. Адже розробник – Міністерство промполітики – стало жертвою адмінреформи.

Ірина Мороз