Що таке пеня, та якою вона буде? З 1 січня набрав чинності закон, що повернув метод батога. Чи такий страшний чорт, як його малюють? Пеня очима чиновників і городян.
    Василь Шевченко у профспілках майже 30 років. Добре пам’ятає часи, коли квартплата вважалася справою звичною, а не обтяжливою повинністю. Нараховувалась тоді і пеня, каже він, але досить рідко, адже боржників було не так вже й багато.
    Василь Шевченко, голова обласного профспілкового комітету: «В советское время квартплата составляла за трехкомнатную квартиру 15-17 рублей в месяц, проезд в трамвае – 3 копейки при средней зарплате в начале 80-х 200 рублей. Тогда пеня насчитывалась, но размер ее был совершенно сопоставим с уровнем доходов, и можно было все оплачивать».
    Штраф за несвоєчасну оплату комунальних послуг скасували у 96-му – саме в той час українці стали мільйонерами, а борги із зарплати сягнули мільярдів. Тоді в уряді вирішили: вимагати сплати за комуналку від тих, кому винні чесно зароблені, – блюзнірство, і скасували пеню. Зараз влада звітує, що проблема затримки платні майже вирішена, тому повернення до пені – зрозумілий крок. У профспілках кажуть: на відміну від 1996-го зараз проблема не у боргах, а в розмірі окладів.
    Василь Шевченко, голова обласного профспілкового комітету: «Вопрос реальной зарплаты, и чтобы она могла позволять оплачивать эти коммунальные платежи, и вопрос в реальной стоимости этих тарифов. На той же «Петровке» получают 2-2,5 тысячи зарплату. О чем это говорит? Как человек может потянуть такие коммунальные услуги?»
    Якою буде пеня, методика її обчислення та межовий розмір поки невідомі. Їх ще має затвердити Кабмін – каже Василь Шевченко. Утім, якщо вірити коментарям чиновників, пеня може сягнути однієї десятої процента боргу на день. Тож якщо опалення двокімнатної квартири коштує 200 гривень, за місяць несплати це вже буде 60 гривень, а за рік – понад 700.
    Павло Хобот, громадський діяч: «Пеня – це відповідальність споживача за ті послуги, які він отримує, але невчасно сплачує. Але повинна бути спільна відповідальність як постачальника, так і споживача».
    Безумовно, каже Павло Хобот, пеня потрібна, аби збадьорити злісних неплатників. Утім, є споживачі, які не платять, бо не отримують належних послуг.
    Світлана Варганова, член будинкового комітету по пр. Героїв, 34: «Сейчас я покажу наш подъезд. Пройдите: запах канализации слышно. Позавчера попросили в ЖЭКе, чтобы пришли и проверили, спустились в подвал – никто не пришел. Сегодня уже второй день запах стоит, может и неделю стоять – никто не придет, пока не напомним».
     Володимир Тарзевич, громадський діяч: «В чем элемент несправедливости – в том, что ЖЭК будет получать пеню, никуда не идя, автоматически. А здесь по нормативам, например, ЖЭК должен устранить аварию в течение 6 часов, а может устранять месяцами, и никаких штрафных санкций к ним не применяется. Только суд с собиранием кучи документов».
     Що таке війна з комунальними службами, добре знає Антоніна Краса. Її домашній робочий кабінет забитий томами паперової тяганини. Каже: довести, що послуги надаються не в повному обсязі чи коштують менше, ніж за них вимагають, навіть будинковому комітету не до снаги. Ілюстрацією є безрезультатна боротьба із «ГрінКо» за зменшення тарифу на вивезення сміття.
     Антоніна Краса, голова будинкового комітету по пр. Героїв, 34: «Получилось, что за 22 рабочих дня они вывезли у нас 44 контейнера. Пересчитала все, как положено, и получилось, что мы тариф должны платить не 6,85, как назначено, а 3,60-3,80, в зависимости от количества вывезенного мусора. И ничего не удалось пересчитать».
     Таким же безрезультатним, каже Антоніна Михайлівна, було піврічне намагання отримати від ЖЕКу розшифровку наданих та ненаданих послуг, їхньої вартості і проплат з будинку, аби люди знали, за що саме платять, а будинкові комітети мотивували боржників.
     Антоніна Краса, голова будинкового комітету по пр. Героїв, 34: «Просишь, просишь: сделайте мне в письменном виде, что это за работа, что входит в эту сумму? Нет, это за семью печатями. Дезинфекция, дератизация… Они говорят, что делают, хотя мы этого не видели. Как они его делали, я не знаю: комары как летали, так и летают, а мышей я не видела – у нас котов полный подвал».
    Заступник начальника управління ЖКГ облдержадміністрації Андрій Коломоєць говорить: введення пені – вимушений захід, адже борги населення сягнули одного мільярда. Утім, обіцяє, що новий закон не стане грою в одні ворота. Додаткова відповідальність споживачів набере чинності лише після підписання нового договору з постачальником послуг, де будуть чітко прописані права та обов’язки обох сторін і критерії якості послуги.
     Андрій Коломоєць, заступник голови управління ЖКГ облдержадміністрації: «Поставщик возьмет на себя определенные обязательства по качеству услуги, потребитель – по оплате этой услуги. Я думаю, что до конца отопительного сезона будет принят типовой договор, в котором будет прописан конкретный порядок начисления пени. Поэтому на сегодняшний день это только предупредительная мера».
     Хоча окрім батога непогано було б державі згадати і про метод пряника – кажуть громадські діячі. Наприклад, впровадити знижки для охайних платників. Що буде насправді – покаже час. Утім, вже зараз зрозуміло: від закону виграють комерційні банки. Адже тепер люди сплачуватимуть щомісячно по десяти квитанціях, а це – комісія від 20 до 50 гривень. Бо вистояти довжелезну чергу в «Ощадбанку» під силу лише загартованим пенсіонерам.
     Світлана Варганова, член будинкового комітету по пр. Героїв, 34: «Я выстаиваю очередь в «Сбербанке». Очередь очень большая – по 4 часа в очереди, чтобы оплатить услуги. Пока пенсию получил, и тут же в другое окошко занимаешь – тут же эту пенсию отношу в кассу».

Ірина Мороз